Дошкільний навчальний заклад №7 "Сонечко" (ясла-садок комбінованого типу) Смілянської міської ради Черкаської області

семінар для педагогів "Особливості виховання патріотизму у дітей дошкільного віку"

Патріотичне виховання має починатися з дошкільного віку, коли формуються основи культурно-ціннісних орієнтацій дитини, механізми соціальної адаптації, починається процес національно-культурної самоідентифікації особистості. Цей період життя людини є найсприятливішим для емоційно-психологічного впливу на дитину. Образи культурного простору, які сприймають дошкільники, дуже яскраві й сильні, тому вони залишаються в пам’яті надовго, що дуже важливо у вихованні патріотизму.

У довоєнний, мирний час відчуття України як Батьківщини, а також своєї приналежності до української громади в більшості дошкільників було на стадії зародження — знання й уявлення про нашу державу існували відокремлено від почуттєвої сфери. А все тому, що освітня робота в соціально-патріотичному напрямі була націлена передусім на збагачення інформаційного поля.

Методичний коучинг "рухова активність як засіб виховання здорової дитини"

ШАЛИГІНА Н., вихователь вищої категорії, організувала та провела з колегами коучинг метою якого було оновити теоретичні знання педагогів про засоби забезпечення рухової активності дошкільників, а також розширити знання про основні напрямки фізичного виховання дітей дошкільного віку в зарубіжних країнах, спонукати педагогів до пошуку шляхів удосконалення роботи по забезпеченню рухової активності дошкільників, розвивати вміння педагогів висловлювати власну думку, аргументувати її.

Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція)

21.01.2021 МОНзатвердилооновленийБазовий компонент дошкільної освіти(БКДО) – щоби зберегти наступність навчання, тобто безперервність та спільні засади.

Що він передбачає й навіщо потрібен – “Нова українська школа” відповідає на основні запитання.

У цій добірці запитання про таке:

– зв’язок оновленого БКДО з НУШ;

– відмінності від попереднього базового компонента;

– на що можуть розраховувати батьки й діти;

– чого навчатимуть дітей у садочках;

– залученіть батьків до дошкільної освіти;

– зміни для вихователів;

– впровадження оновленого БКДО.

– Як базовий компонент пов’язаний із НУШ?

Безперервний та послідовний розвиток людини від народження і, в ідеалі, упродовж усього життя – це одне з основних завдань сучасного освітнього процесу. У цьому процесі дуже важливанаступність освіти.

Дошкільний вік дитини фахівці визначаєюь як час для формування основ компетентностей і навичок, що стануть у пригоді впродовж усього життя.

Початкова школа безпосередньо пов’язана з дошкіллям і продовжує (особливо – 1–2 класи)діяти за принципами й методиками, що застосовують у садочках:

· використання грияк одного з основних елементів навчання для першачків;

· діяльнісний підхід до навчання, тобто набуття дитиною власного досвіду та умінь через залучення до суто дитячої діяльності – рухової, ігрової, мистецької, пізнавально-дослідницької, господарчо-побутової;

· компетентнісний підхід:формування компетентностей дитини за освітніми лініями з урахуванням її бажань, інтересів, намірів із набутими знаннями, уміннями й навичками;

· інтегрований підхід:формування цілісної картини світу;

· особистісно-орієнтований підхід:посилена увага до індивідуальних потреб дитини, її вподобань, здібностей, ініціативності та креативності.

– Чим оновлений БКДО відрізняється від попереднього?

Цей документ базується на гуманістичних засада виховання майбутнього члена суспільства. Вони викладені в таких базових принципах:

· демократичність, що в цьому контексті означає: дитина має право на самовираження та активну участь в освітньому процесі;

· рівний доступ до якісної дошкільної освіти:кожна дитина, незалежно від умов її проживання, фінансового стану родини та можливих особливостей здоров’я має право на повноцінну дошкільну освіту;

· сталий розвиток– розглядається в БКДО як формування економічної та екологічної свідомості та відповідальності за свої дії;

· міжвідомча взаємодія, державно-громадське, державно-приватне та соціально-педагогічне партнерство– співпраця всіх дотичних до дошкілля установ (державних органів влади, керівництва закладів, педагогічного колективу), а також психологічної, соціальної та медичної служб у дошкільних закладах освіти.

– На що можуть розраховувати діти й батьки?

У дошкільному закладі мають бути забезпечені сприятливі умови для педагогічно-виховної роботи. Усі ДНЗ, незалежно від форми власності, повинні забезпечувати:

· рівність доступу до дошкільної освіти для всіх дітей раннього та дошкільного віку, у тому числідітей з ООП;

· солідарну відповідальність держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти та інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього й дошкільного віку;

· можливість для батьків брати активну участь у розвитку компетентностей дитини;

· повагу до дитини та її думки;

· розвиток її творчих здібностей і талантів;

· формування досвіду дитини в спілкуванні з дорослими та однолітками;

· пріоритет – набуття особистого досвіду дитини через діяльність;

· визначення базових якостей особистості, розвиток її активності, самостійності, ініціативності та креативності;

· увагу до методик, що сприяють становленню в дитини емоційно-ціннісного ставлення до оточення та здатності активно відтворювати його у творчій діяльності;

· інтегрований підхід до організації змісту та навчального процесу задля формування цілісної картини світу дитини та основ її світогляду;

· створення сучасного універсального освітнього середовища (доступного, безпечного, розвивального тощо).

– Чого навчатимуть дітей у садочках?

Навчання відбувається за освітніми лініями, що визначають його напрям та зміст. Усім лініям притаманне формування досвіду дитини в “дитячій” діяльності (рух, ігри, мистецька, пізнавально-дослідницька, господарчо-побутова).

Як і в стандартах шкільної освіти, у БКДО йдеться про компетентності.Компетентність– це результат освітнього процесу, що виражений у формуванні відповідного емоційно-ціннісного ставлення до оточення, сформованості певних знань, здатності до активного, творчого впровадження набутого досвіду.

Нове в підході до компетентностей у БКДО – інваріативні (незмінні) та варіативні (змінні) компетентності. Проте кожна з них має бути сформована за відповідними освітніми лініями.

1. Освітня лінія “Особистість дитини”

Формує такі інваріативні компетентності:

· рухова;

· здоров’язбережувальна;

· особистісна.

У результаті дитина набуває вмінь адекватно діяти в різних життєвих ситуаціях без шкоди для власного здоров’я та безпечно для інших, формується її самосвідомість.

Варіативна компетентність– спортивно-ігрова, тобто вміння грати в спортивні ігри, дотримуватися правил, бути частиною команди (наприклад, футбольної) чи грати індивідуально (шахи).

2. Освітня лінія “Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі”

Інваріативні компетентності:

· предметно-практична;

· технологічна;

· сенсорно-пізнавальна;

· логіко-математична;

· дослідницька.

Дитина вчиться спрямовувати власні відчуття та увагу на пізнання об’єктів довкілля; усвідомлено застосовувати елементарні математичні знання; знаходити варіанти розв’язання логіко-математичних завдань, відповідно до вікових особливостей; аналізувати та узагальнювати; виокремлювати потрібну інформацію про об’єкти довкілля, працювати разом із дорослими та однолітками.

Варіативна компетентність– цифрова. Це вміння безпечно використовувати інформаційно-комунікаційні та цифрові технології для власних потреб та виконання навчальних завдань.

3. Освітня лінія “Дитина в природному довкіллі”

Інваріативні компетентності:

· природничо-екологічна;

· навички, орієнтовані на сталий розвиток.

Результат освіти в цьому напрямі – формування розуміння необхідності збереження ресурсів планети та власної відповідальності за природодоцільну поведінку.

4. Освітня лінія “Гра дитини”

Інваріативна компетентність– ігрова.

Її результат – здатність дитини до розвитку особистісного потенціалу (фізичного, психічного, соціального, духовного), виявлення творчих здібностей, демонстрування самостійності, ініціативності, організованості, цікавість до пізнання.

5. Освітня лінія “Дитина в соціумі”

Інваріативна компетентність– соціально-громадянська. Формує ціннісне ставлення дитини до себе, своїх прав та прав інших людей, культурних надбань українського народу, інших національностей і культур; здатність до прояву особистісних якостей та почуттів; готовність до взаємодії та участі в родинних та суспільних процесах.

Варіативна компетентність– фінансова грамота. Означає здатність дитини раціонально використовувати ресурси, заощаджувати, оцінювати наявні можливості; формує підприємницькі здібності тощо.

6. Освітня лінія “Мовлення дитини”

Інваріативні компетентності:

· мовленнєва;

· комунікативна;

· літературно-художня.

Дає змогу за допомогою мови й мовлення пізнавати світ і взаємодіяти з ним, спілкуватися з однолітками та дорослими, поважливо ставитися до друкованих чи електронних книжок, художнього слова.

Варіативні компетентності:

· основи грамоти, тобто оволодіння початковими навичками читання й письма, здатність до фонематичного сприйняття, звукового аналізу елементів мови тощо;

· іноземна мова, що означає базовий рівень володіння іншими мовами.

7. Освітня лінія “Дитина у світі мистецтва”

Інваріативна компетентність– мистецька. Це означає обізнаність дитини в різновидах мистецтва; бажання та наявність можливості реалізовувати власний художньо-естетичний потенціал.

Варіативна компетентність– хореографічна, тобто здатність сприймати музику та самовиражатися за допомогою танцю.

– Яка участь батьків у дошкільній освіті дитини?

На відміну від попередніх стандартів дошкільної освіти, нинішній містить не лише перелік обов’язків батьків щодо виховного та навчання дітей, але й має поради, як це можна зробити в домашніх умовах. Усі рекомендації подано за лініями освіти та відповідно до завдань формування окремих компетентностей. Це означає, щобатькам варто ознайомитися з текстом стандарту, адже це може полегшити для них розуміння виховного процесу.

Основні настанови для батьків:

· кожен із батьків дитини відповідальний за її виховання, розвиток і навчання, за збереження її життя, зміцнення здоров’я, формування почуття людської гідності та усвідомленого ставлення до здорового способу життя;

· здобуття дитиною дошкільної освіти не звільняє батьків від обов’язку доглядати, піклуватися, виховувати, розвивати й навчати її;

· у сім’ї мають забезпечити створення середовища для додаткового виховання, відповідно до компетентностей освітніх ліній;

· батьки мають право на партнерську взаємодію психолого-педагогічних працівників закладів освіти з членами родини вихованців (іншими словами – на поради й консультації).

– Що змінюється для вихователів садочків?

Вихователі та педагоги дитячих дошкільних закладів визначені як фасилітатори розвитку дитячої особистості. Тобто головне завдання дорослих у ДНЗ – створення сприятливих умов для формування дитини, її світогляду та світосприйняття, інтелектуальної та емоційної безпеки. Тож вихователь повинен звертати увагу на:

· створення психологічно сприятливої атмосфери для дитини;

· побудову взаємин із вихованцями на засадах партнерства;

· формування безпечного освітнього середовища на основі гуманістичних цінностей;

· педагогічне просвітництво та соціально-психологічний супровід сімей своїх вихованців;

· забезпечення психолого-педагогічного просвітництва батьків.

Фестиваль "Гармонія руху - 2021"

Відповідно до Положення про проведення міського фестивалю «Гармонія руху» в дошкільних навчальних закладах, затвердженого наказом управління освіти, молоді та спорту від 23.03.2021 №32, аналогічного наказу закладу №33 від 05.04.2021 з 13 по 23 квітня 2021 року у дошкільному навчальному закладі відбувся фестиваль «Гармонія руху» за участю вихованців всіх вікових категорій, педагогів та батьків

Основні завдання, які вирішували упродовж фестивалю:

-збереження та зміцнення фізичного здоров’я дітей, підвищення їх фізичної й розумової працездатності;

- виховання у дітей зацікавленості до різних видів рухів, розвиток їх фізичних здібностей;

- проведення різних типів і форм фізкультурних занять з урахуванням вікових вимог дітей щодо рухової активності;

- формування системи валеологічних знань дітей щодо усвідомленого ставлення до свого здоров’я;

- виховання у дітей потреби у здоровому способі життя;

-формування естетичного смаку дітей, їх зацікавленості до результативності в спільній діяльності під час проведення музичних занять, свят та розваг;

- раціональна організація активного рухового режиму впродовж дня.

Для проведення даного тижня було організовано оперативну нараду з педагогічними працівниками, де обговорено ряд заходів фізкультурно-оздоровчого, валеологічного, художньо-естетичного напрямку роботи з дітьми; проведено роз’яснювально – консультативну роботу з педагогічними працівниками щодо організації та проведення зазначених заходів з дітьми в режимі дня.

Масові форми роботи з дошкільниками проводились з дотриманням вимог адаптивного карантину за програмою, до якої були включені різноманітні форми роботи з дітьми молодшого та старшого дошкільного віку і батьками.

Упродовж фестивалю педагоги реалізовували програму через різні види дитячої діяльності: ігрову, навчально-пізнавальну, мовленнєву, рухову, предметно-практичну.

Зміст усіх видів та форм роботи, проведених у ході фестивалю, відповідав чинній програмі розвитку дитини дошкільного віку «Дитина», враховуючи вікові та індивідуальні особливості кожної дитини.

Програма складена за тематичними днями, яку реалізовували упродовж тижня під час різної діяльності дітей

Семінар-практикум для педагогів "Сучасний підхід до фінансово-економічного виховання дітей дошкільного віку"

Сьогодні, у час ринкових відносин й інформаційного суспільства, з самого дитинства людині необхідно мати хоча б елементарні економічні уявлення й навички відповідної поведінки. Економіка пронизує все наше життя, тому так важливо змалку вводити дітей в її світ, формувати економічну компетентність, що є невід'ємною складовою життєвої компетентності.

У новій редакції Базового компонента дошкільної освіти передбачено формування у дітей елементарних споживчих уявлень, зокрема про товари, послуги, гроші. В освітній лінії «Дитина у світі культури» у частині «Предметний світ» зазначено, що дитина 6(7) років має «уявлення про ощадливе ведення домашнього господарства, вміє ощадливо ставитися до речей, грошей. Розрізняє соціальні ролі: «покупець», «продавець», поняття: «товар», «гроші», «ощадливий», «недбайливий».

Організація освітньої роботи з формування економічної компетентності дітей відбувається за певними принципами: (робота з картками)

Вправа – обговорення. Під час яких форм роботи відбувається формування економічного досвіду дошкільників?

Ярмарок дидактичних ігор економічного виховання

Обмін думками. Рефлексія. Вихователі отримали методичні прекомендації щодо формування соціально-фінансової грамотності дошкільників

Консультація для вихователів "Технологія Раймунда Луллія"

Кола Луллія - один із засобів розвитку інтелектуально-творчих здібностей дітей, розвитку мовлення. Завдання в навчанні ставляться відповідно до змісту освітньої діяльності на кожному віковому етапі.

Перевагою дидактичного посібника "Кільця Луллія" вважаємо можливість приготувати самостійно з будь-якої лексичної теми для проведення будь-якої гри, при цьому застосовувати авторські варіанти використання.

Також, можемо відзначити універсальність дидактичного посібника. Використовуючи лише кілька кіл, можна отримати або різні варіанти гри, або доповнення до проведеної гри. Самостійно діти грають з "Кільцями Луллія " у вільний час, закріплюючи матеріал, відпрацьований на заняттях з вихователем. Діти із задоволенням замінюють кола, комбінують завдання, намагаються самі визначити мету і хід гри. Вони багатофункціональні і формують навички співпраці, взаємодії і самостійності.

Кола Луллія (кільця) є одним з методів активізації мислення, і одним з варіантів використання методу морфологічного аналізу, що дозволяє вести систематичний пошук нових ідей і рішень. Синтез охоплює як відомі, так і нові, неординарні варіанти, які при простому переборі могли бути пропущеними». Морфологічний аналіз-це, просто метод пошуку нових ідей і рішень, шляхом перебору варіантів, що включає в себе аналіз об'єктів і синтез нових, знайомих і небачених раніше об'єктів.

Даний метод використовується в роботі з дошкільнятами і є дуже ефективним.

Основоположником цього методу був Раймонд Раймунд (1235-1315 рр..) - поет, філософ, місіонер; один з найоригінальніших представників середньовічного світогляду з позитивної сторони. У тринадцятому столітті французький монах Раймонд Раймунд створив логічну машину з кіл "Кільця Луллія" - це зразок комп'ютера для слів - пізнання мови і світу в їх взаємозв'язку.

Кільця Луллія - один із засобів розвитку інтелектуально творчих здібностей дітей, запропоноване авторами теорії розв'язання винахідницьких задач та розвитку творчої уяви для використання в дошкільних установах. Цей посібник вносить елемент гри в безпосереднійосвітню діяльність, а також допомагає підтримувати інтерес до досліджуваного матеріалу.
Метод луллизма розпадається на дві частини: перша знайомить нас з операціями, які повиннна виробляти особа для здійснення відкриттів (суб'єкти); друга включає стислу енциклопедію знань, вже придбаних людиною (атрибути). Всього було шість концентричних кіл. На одних позначалися суб'єкти, на інших атрибути. Комбінацій кіл не можна було вичерпати і за тисячу років. Сучасних авторів ТРВЗ дуже зацікавив метод луллизма і вони вирішили адаптувати його до освітньої діяльності дошкільнят. Раймондо Луллій придумав пристрій, який складався з декількох кругів різного діаметра. Круги накладалися один на оден на загальний стрижень по типу піраміди. У верхній частині стрижня встановлювалася стрілка. Всі круги були розділені на однакову кількість секторів. Круги і стрілка були рухомі. Раймондо Луллій на кожний сектор ставив свої позначки. Це були і малюнки, і слова, і навіть цілі вислови. Кожний бажаючий мав можливість за допомогою комбінацій отримати будь-який текст.

Починати доцільно із чотирьох кругів різного діаметра і з кількістю секторів від 4 до 8. До кругів на спільний стрижень додається стрілка.

Круги Луллія можуть використовуватися не тільки як метод розвитку уяви, але й як пристрій для репродуктивної діяльності для ознайомлення з довкіллям, розвитку мовлення, математики та ін.

Методичні рекомендації

• Круги Луллія презентуються дітям 5-6 річного віку як чарівні і загадкові круги.

• До 7 років учні справляються з тренінгами, в основі яких лежать 4 круги з вісьмома секторами на кожному.

• Тренінги на основі кругів Луллія проводять як ігрові вправи індивідуально або з групою учнів.

• Круги виготовляються з пластику або цупкого картону. Малюнки

закріплюють так, щоб їх легко можна було поміняти.

• Тренінги з кругами Луллія складаються з двох частин: I частина —реальне завдання, II частина — фантастичне завдання на розвиток уяви.

Кільця Луллія - це засіб багатофункціонального характеру, для виховання і розвитку дітей по всіх розділах програми.

За допомогою цієї гри стало можливим збагатити умови для зростаючої ролі інтелектуального розвитку дитини і його пізнавальних інтересів. Унікальність даного посібника полягає в тому, що воно передбачає самостійний вибір дитиною теми, вчить виявляти суперечливі властивості предметів, явищ і вирішувати ці протиріччя. Ця здатність є ключем до становлення творчого мислення і розвитку інтелекту.

Цей цікавий метод навчання я вирішила використовувати в своїй роботі. У своїй роботі я використовую кола Луллія як ігрову методику, спрямовану на збагачення словника дитини, розвиток пізнавальної активності, розширення уявлень про предмети. Вони ефективно використовуються в педагогіці для розвитку мовлення та інтелектуально-творчих здібностей дітей. Посібник є багатофункціональним, тому варіантів його використання безліч.

Можна виділити етапи участі педагога

в іграх з "Кільцями Луллія"

1. вихователь безпосередньо бере участь в грі. Пропонує її, розповідає правила, її розвиток, закінчення, розподіляє участь, допомагає оформити її словесно;

2. вихователь побічно впливає на поведінку і мовлення дітей, беручи участь в іграх на другорядних ролях. Діти вибирають ведучого, встановлюють черговість в ігрових діях, і оформляють результат гри в мові;

3. вихователь здійснює загальний контроль на занятті або у вільній ігровій діяльності. Діти самостійно планують, розвивають і завершують гру, супроводжуючи її висловлюваннями і використовуючи мовні вміння і навички, отримані в ході корекційної роботи.

4. вихователь здійснює навчальне керівництво пізнавальними іграми і створює умову для прояву мовної активності дітей, поглиблення і розширення їх ігрових інтересів, для засвоєння навичок довільної поведінки і виховання правильного мовлення.

МІСЬКИЙ СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ ВИХОВАТЕЛІВ-МЕТОДИСТІВ

ТЕМА ЗАСІДАННЯ: «СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ У ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ»

На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти освітнє середовище має забезпечувати повноцінний розвиток дитини. Організація освітнього простору у сучасному закладі потребує широкого використання нових ІТ технологій, мультимедійних засобів навчання, оновлення ігрового та дидактичного обладнання, інноваційних форм та методів роботи.

ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ:

Технології - Монтессорі середовище - Данська технологія «Дитячий садок без насилля» - Реджіо середовище - Технологія «Стіни, стеля та підлога, які говорять»

Форми - Проект Естонії «Читацьке гніздо» - Віммельбухи - Вправи з використанням мудрів - Фокуси - Міні-музеї та колекціонування - Старим речам – нове життя - Креативні вітражі - Кліматичні зони - Майндмеппінг (інтелектуальні картки) - Тантамарески - Квест - Лепбук - Дерево дитячих думок